"Пісня про Роланда" - французький героїчний епос.

 

УРОК 35

Тема: «Пісня про Роланда» - французький героїчний епос. Історична правда (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі.

Мета: поглибити знання учнів про епос та героїчний епос; визначати особливості “Пісні про Роланда” як французького середньовічного героїчного епосу; розрізняти історичну правду (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадку в поемі: реальний похід був невдалим, а в поемі сказано, що франки завоювали ледь не всю Іспанію; реального Роланда (Хруотланда) вбили християни-баски, а не мусульмани-маври; розвивати навички виразного читання поетичних творів, дослідницької роботи з текстом та комунікативно – мовленнєвих навичок; виховувати у восьмикласників повагу до культурних цінностей народів.

Обладнання уроку: мультимедійна презентація; підручник; тексти «Пісні про Роланда»

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Введення в тему уроку

         1. Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів. Декламація фрагмента поезії Бертрана де Борна «Сирвента». 

До серця рицар той мені,

Що, першим кинувшись у бій,

Летить безстрашно на коні,

Запалює загін весь свій

Відвагою п’янкою.

Ось бій шалений закипів,

І мчить боєць серед полів,

Рискує головою, -

Складу тому свій кращий спів,

Хто йде вперед на ворогів! 

- Діти, ви прослухали фрагмент відомої вам поезії Бертрана де Борна, відомого трубадура.

-          Згадаймо поняття сирвенти. Сирвента – це вірш про що? (вірш на військову тематику)

Отже, як ми вже знаємо, в літературі Середньовіччя актуальними були декілька тем, одна з яких військова.

-          Чому? (Тому що йшли феодальні війни, а лицарі - це професійні воїни. )

-          Давайте звернемося до поезії Бертрана де Борна і намалюємо словесний портрет лицаря – воїна (цитатний портрет, або творча характеристика).

       2.  Робота зі статтею

   Не лише в поезії зображувалося лицарство, а й у героїчному епосі. Звернемося до невеликого фрагменту статті із вікіпедії. 

Класичний героїчний епос («Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», «Слово о полку Ігоревім») відбиває народну точку зору на важливі для національної історії події, що відбуваються в «епічну» добу. Вони наближені до історичної достовірності, вага казково-міфологічних елементів у них знижується, на перший план виходить розробка суспільно-значущих тем (патріотизм, вірність королю, засудження феодального розбрату), а героями стають лицарі.

Вчитель. Отже, бачимо, що епоси створювалися одночасно в різних країнах Європи. Давайте створимо, виходячи з матеріалу статті,  карту середньовічних епосів: визначте, які епоси створені в кожній із цих країн.

(учні за розповіддю вчителя створюють карту епосів)

           3. Слово вчителя

        Уявлення про рицарську доблесть та етикет здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XII–XIII ст.

Героїчний епос – жанр літератури, що виник у часи Середньовіччя, коли йшли процеси державотворення, а  держави страждали від зовнішніх ворогів та від внутрішніх протиріч. Тому народ мріяв про появу свого захисника, і в кожного народу на той час був свій ідеал месника. Іх силу, хоробрість, мужність оспівували жонглери у Франції, шпільмани у Німеччині, хуглари в Іспанії.

Героїчний народний епос – це загальна назва фольклорних творів різних жанрів, у яких відображено боротьбу народів проти ворога.

Героїчний народний епос кожного народу формувався століттями, але приблизно в один і той самий час: ХІІ-ХІУ ст.., бо тоді у Європі формувалися народності й держави.

Поема «Махабхарата» (букв.: «бхарат» — підтримуючий воїн) —  Датується першою половиною І тис. до н. є.   Найбільший твір давньоіндійської літератури.  Вона складається з 200 тис. віршів. У поемі розповідається про боротьбу за владу між двома царськими родами — Пандавами і Кауравами. Події відбувалися в XI ст. до н. е. П'ять братів Пандавів рано втратили батька. Їхні родичі Каурави вигнали їх з рідних місць. Згодом брати виросли і стали могутніми богатирями. Цар пообіцяв віддати свою дочку, царівну Драупалі заміж за того, хто поцілить стрілою в око золотій рибці. Вона висіла на дереві, а перед нею крутилося колесо зі спицями. З усієї Індії зібралися женихи, але ніхто з них не міг влучити в око золотій рибці. Одному з братів Пандавів це вдалося, і він одружився з царівною. Пандави збудували чудовий палац і оселилися там. Та старший з Пандавів програв у кості все майно — золото, рабів, слонів, табуни коней, а потім себе, братів і навіть свою дружину — царівну Драупалі. Усі вони стали рабами Кауравів. Між Панданами і Кауравамн почалася війна, в якій Пандави перемогли.

Іспанський героїчний епос «Пісня про мого Сіда»  знайомить з історичним минулим Іспанії. Час створення – бл.1140 р. Перша публікація 1779р.  Сід – реальна історична особа. Він був найбагатшим і найвпливовішим вельможею Кастилії, дуже жорстоким правителем, який руйнував все на своєму шляху, коли завойовував  міста.

Німецький героїчний епос «Пісня про Нібелунгів». Час створення – бл.1200 р. Перша публікація 1757 р. Засуджується підступна феодальна мораль, зрада,свавілля. В центрі твору – мужній Зігфрид, шляхетний, справедливий витязь, який став жертвою підступної зради.

Англійський героїчний епос «Балади про Робін Гуда».  Мужній, сміливий, шляхетний, він завжди був ворогом тих, хто гнітив простий народ.

Вірменський  героїчний епос - поема «Давид Сасунський». Боротьба вірменського народу проти іноземних загарбників. Основа сюжету -  розповідь про боротьбу чотирьох поколінь богатирів проти арабських завойовників. Центральний герой – Давид із Сасуна.

Героїчний епос  східних слов’ян  - билини, балади, «Слово о полку Ігоревім» (час створення – 1185-1187; дата публікації 1880 р.)

- Які країни на карті були помічені вами?

          4. Робота над створенням  грона «Риси середньовічного епосу»

Сформулюємо риси середньовічного епосу

 

                                                                                Герой - лицар

                        Вірність королю                                                                          Патріотизм

 

 

 

Засудження феодального                                                                                                    Головна ідея –                              

Розбрату                                                                                                                                         національна

 

                                                           Головний конфлікт  твору –

                                                           одвічна боротьба добра і зла

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

       Ми з вами зупинимося у середньовічній Франції, де також живуть герої середньовічного епосу. А познайомимося ми з ними завдяки «пісні про діяння» - «Пісні про Роланда». 

(тема, мета уроку)

ІУ. Вивчення нового матеріалу

1.      Слово вчителя

          Уявлення про рицарську доблесть та етикет здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XII–XIII ст. Найбільше епічних поем було створено у Франції. Тривалий час вони існували в усній формі. Ці поеми називалися жестами (від франц. «chansons de geste», що означає «пісні про діяння» або «пісні про подвиги») та виконувалися бродячими музикантами-жонглерами під аккомпанемент музичних інструментів на зразок маленьких арф або скрипок. Їх можна було почути на ярмарках,  біля міських стін, у монастирях, у замках і навіть у королівських покоях.

         «Пісня про Роланда» — найдавніша і найзнаменитіша пам’ятка французького епосу.

Вона стала відомою у 1837 році, після опублікування Оксфордського рукопису, що датувався 1770 роком. Час виникнення поеми точно не встановлений (ймовірно XI ст.), автор твору невідомий.

2.      Виступ учня «Історична основа «Пісні про Роланда»

        «Пісня про Роланда» — це художній твір, тому історичні події, зображені у ньому, переосмислені у зв’язку із задумом автора. Наприклад, епізодичний підхід Карла в Іспанію перетворюється на семирічну війну з «невірними» (мусульманами), у якій Карл завойовує майже всю Іспанію, окрім Сарагоси. У Сарагосі править противник Карла — вигаданий цар Марсілій. Убивають реального Роланда баски-християни, а не маври.

Такі зміни пояснюються особливістю тематики середньовічного героїчного епосу: зображення боротьби проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру.

Українською мовою «Пісню про Роланда» переклав Василь Щурат (1918 р.).         

         В основу «Пісні про Роланда» покладено реальні історичні події. Мова йде про далекі події 778 року, коли Карл Великий втрутився у міжусобиці мусульманської Іспанії. Завоювавши декілька міст, Карл обложив Сарагосу, однак через декілька тижнів був змушений зняти облогу й повернутися за Піренеї внаслідок ускладнень у власній імперії.

Баски за підтримки маврів напали у Ронсевальській ущелині на ар’єрґард Карла і перебили франків, що відступали. Серед інших, за свідченням Егінхара — історіографа Карла Великого, у цьому бою загинув «Хруотланд, маркграф Бретані», племінник короля.  Нападники втекли. Покарати їх не вдалося.

3.      Комунікативна вправа. Формулювання теми твору через аналіз тексту.

      - Я пропоную сформулювати одним складним реченням зміст твору, використовуючи початок: «У «Пісні» йдеться про…». (Підкресліть опорні слова, які допоможуть нам сформулювати тему твору)

Ми вже знаємо, що загальною темою епосу є героїчні діяння воїнів – лицарів, але кожен твір все ж таки має свою тему та свою ідею. Визначити тему «Пісні про Роланда» нам допоможе читання першої жести.

 Отже, читаємо першу жесту – першу строфу.

Король наш Карл, Великий Імператор,

В Іспанії провоював сім років.

Весь край гірський він підкорив до моря,

Фортеці непохитні впали швидко,

Ні міст, ні мурів не лишилося цілих,

Зостались Сарагоса на горі лиш…

Там цар Марсілій, що не вірить в Бога,

Шанує Аполлона й Магомета,

Та прийде час, і Бог його скарає. Аой!

Отже, тема твору – зображення походу Карла.

      -З якою метою зображений цей похід? (зобразити героїзм лицарів, зокрема Роланда та Олів’єера, тобто прославити їх).

Отже, ідея твору – уславлення героїзму та патріотизму.  

Ми з’ясували тему твору і переходимо до наступних завдань: визначимо співвідношення історичної правди та вигадки у творі, а також доведемо, що «Пісня про Роланда» є герїчним епосом.

4.      Слово вчителя. Сюжетна основа твору

...Сім літ пробув Карл Великий, імператор франків, у Іспанії. Великі перемоги здобув він там. Усі фортеці скорилися Карлові. Лише у Сарагосі ще владарює сарацинський цар Марсілій.

            Порадившись із своїми васалами, сарацинський цар задумав обдурити Карла: надіславши йому багаті дарунки, дати брехливу обіцянку хреститися, щоб імператор вивів свої війська за межі Іспанії.

            Карл Великий радиться із своїми перами: продовжувати війну до повного винищення війська Марсілія, чи, повірівши обіцянкам невірних, пощадити їх з умовою прийняття ними християнства та повної васальної залежності?

            Після гарячих суперечок вирішено направити до Марсілія зустрічне посольство. Та кого ж послати у ворожий стан хоч і з почесною, проте надто небезпечною місією? Адже Марсілій вже знищив підступно двох франкських послів...  

            Перебиваючи одне одного, барони просять короля виявити їм високу честь – дозволити виконати завдання, Пропонує себе як посланця й мужній Роланд – небіж короля Карла

            Та граф Олівер застерігає присутніх: Роланд запальний та нестримний, він занадто гарячий для такої справи! Тут потрібна не лише сміливість, а зваженість та далекоглядність політика...

            Тоді Роланд пропонує у посланці свого вітчима Ганелона. Лицар щиро поважає розум та витримку Ганелона, вважає, що той здатний якнайкраще виконати завдання імператора.

            Та Ганелон розлючений пропозицією пасинка: у словах Роланда він вбачає підступність. І у присутності імператора та баронів Ганелон клянеться помститися.

            Вирушивши з посольством до сарацинів, Ганелон по-зрадницькому вступає з ними у змову. Повернувшись, розповідає імператорові, ніби вони справді мають намір прийняти християнство. Карл Великий вирішує вивести з Іспанії свої війська. На чолі ж ар’єргарда, за порадою Ганелона, імператор ставить відважного Роланда.

            У Роланда – 20 тисяч воїнів. Поруч з ним – мужній лицар Олівер та мудрий архієпіскоп Турпін.

            Величезне стотисячне військо сарацинів (арабів-мусульман) насувається на франків. Увесь день триває кривава битва. Про неї у поемі розповідається як про центральний епізод боротьби християн-франків із мусульманами...

(   підсумок: прикрий, але досить незначний епізод історії у поемі переосмислюється як грандіозна битва християн-франків з невірними й тлумачиться як подія всенародного значення. Баски у поемі замінені на арабів-мусульман. Безвісний Хруотланд перетворився на Роланда – небожа Карла, славетного лицаря).

            У Ронсевальській ущелині франки б’ються насмерть, але мало їх лишилося!

Порідішали і лави сарацинів. Сам король Марсілій іде в бій. Чотирьох перів Франції знищив він. Побачивши це, Роланд вихором налетів на Марсілія, вдрузки розбив його щит та по лікоть відрубав праву руку. Повезли сарацини свого короля помирати до Сарагоси.

            Та дядько Марсілія – великий халіф – не покинув поле бою, веде на франків військо у п’ятдесят тисяч чоловік.

             У Олівера меч по саме руків’я у крові. Хотів Олівер витерти меч об траву, опустив додолу руку, і цієї ж миті полоснув його ворожий клинок по очах, Осліп Олівер! Навпомацки бере він руків’я меча і спрямовує коня у самий вир битви. Та тут встромив йому великий халіф списа у спину, обернувся Олівер, підняв свій меч та зарубав халіфа. Покликав він свого друга Роланда та мертвим впав йому на руки. Виніс Роланд свого друга з бою, поклав на траву.

            Чотири сотні воїнів приготувалися до нападу на Роланда. Та не насмілились вони підійти близько до нього, лише здалеку осипали дощем списів та стріл.Тікають вороги, рятуючись від війська імператора Карла, який поспішив на допомогу своїм воїнам.

            Смертельно поранили Роланда. Пробито в нього шолом і кольчугу. Помирає його вірний кінь Войлантиф: сумно поглянув він на хазяїна, поворушив сухими губами, поклав голову на плече Роланда, затремтів усім тілом та впав на землю. Тяжко Роланду прощатися з вірним другом.

            Озирнувся Роланд навкруги – усі франки убиті. Лише поранений архієпіскоп ще живий. Чотирма списами пробито груди Турпіна. Усіх перів, одного за другим, переносить Роланд туди, де лежить архієпіскоп. З останніх сил виконує Турпін свій обов’язок: благословляє вбитих. Із словами „Не побачу я більше милої Франції” помирає він. Останнім приносить Роланд Олівера та кладе на щит поряд із мертвим Турпіном. Відчуває Роланд, що і його смерть недалеко...

            Оплакавши загиблих, франки з честю поховали їх. Сумним було повернення на батьківщину.

            Повернувся імператор Карл до свого міста Аахена . Скликав баронів, щоб вирішити долю зрадника Ганелона. Та Ганелон намагається переконати, що не мав лихих намірів щодо короля, хотів лише помститися Роланду, і готовий далі віддано служити Карлу. Один з лицарів каже, що справу має вирішити лицарський поєдинок, адже згідно з середньовічними уявленнями, бог подарує перемогу тому, на чиєму боці правда. Ганелона було переможено. Страхітливій страті піддали Ганелона.                                                                           Прив’язали до чотирьох коней і погнали їх у різні боки. Так була покарана зрада.

5.      Виступ учня «Щодо авторства «Пісні про Роланда» та часу її створення.

          У літературознавстві до цього часу виникають питання, пов’язані  з часом виникнення  твору та його авторством. Відомо, що події УІІІ століття, описані у творі, були зафіксовані у ХІІ столітті. Вчені припускають, що перші редакції «Пісні» могли існувати ще в усній формі.

       Відомо, що найдавніший рукопис, оксфордський, відноситься приблизно до 1170 року. В кінці рукопису є вказівка, що оповіді прийшов кінець  і що «Турольдус втомився». Можливо, що  Турольд був кліриком, оскільки для поеми характерне сильне релігійне забарвлення.

      На підставі досліджень  мовних особливостей рукопису можливим місцем створення «Пісні» є Північна Франція.

6.      Коментар учителя «Образна система твору та історичні прототипи головних героїв»

У творі велика кількість героїв.

Головні – Карл Великий, Роланд, Ганелон.

Другорядні – Олівер, Турпен,  Марсилій.

Епізодичні жіночі ролі – наречена Роланда і сестра Олівера Альда, дружина Марсилія Брамімонда.

Образи-символи – ріг Оліфант, меч Дюрандаль.

Герої «Пісні про Роланда»

Їх історичні прототипи

Карл Великий – король Франції

У цьому збірному образі поєдналися риси Карла Великого, який правив у 768-814 рр., а також двох інших правителів – його діда Карла Мартелла і його внука Карла Лисого. У 800 р. Папа Римський  вінчав франкського короля Карла Великого імператорською короною. Отже,під час іспанського походу він ще не був імператором, а у «Пісні» він зображується як могутній король Франції.

 

Роланд – племінник Карла, пер, пасинок Ганелона

Маркграф Бретонської марки Хруодланд, котрий загинув в бою проти басків

Олівер – пер, славний лицар, друг Роланда

Не має історичного прототипу

Турпен – архієпископ

Єпископ Реймський – історична особа, йому покровительствував Карл Великий, але про участь єпископа у походах нічого не відомо.

Ганелон – вітчим Роланда, котрий зрадив пасинка і французів, відправивши їх на вірну смерть

Можливо, це архієпископ Санський Ганелон, котрий зрадив Карла Лисого. Той засудив його до страти, але потім помилував

 

7.      Аналіз композиції «Пісні про Роланда»

-          З чого починається «Пісня про Роланда»?

-          Який епізод є зав’язкою твору?

-          Як далі розвивалися події?

-          Визначте найбільш напружені події твору.

-          Які події є розв’язкою  твору?

-          У чому полягає схожість  початку та кінцівки твору?

( Зав’язка -  посли Бланкандрена від царя Марсилія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси

Розвиток подій – переміщення французьких військ

Кульмінація – битва в Ронсенвальській ущелині і друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішив помститися  за смерть своїх вірних синів

Розвязка – велична перемога французів над маврами, прийняття християнської віри

Обрамлення – широка картина релігійної війни, яку веде Карл Великий уже сім років за утвердження християнський ідей)

8. Творче завдання

- Доведіть, що твір можна віднести до героїчного епосу.

( великий віршований твір, у якому подано розповідь про події давнього минулого, створений на основі народних переказів)

У. Підведення підсумків уроку

    1. Підсумкова бесіда

-  Чому у різних народів світу виникли твори героїчного епосу?

- До якого періоду історії Франції належить «Пісня про Роланда»?

- Який історичний факт лежить в основі твору?

- Чим пояснити наявність вигадки у творі?

    2. Бліц – диктант

·         «Пісня про Роланда» є героїчним епосом епохи… 

·         Основою поеми стала історична подія …

·         На відміну від історичного факту, у творі змінено…

·         Темою поеми є

·         Ідея твору в …

·         Особливість французького епосу в …

·         Роланд втілює… 

3.  Підсумкове завдання

У чому полягає висока культурно-політична місія «Пісні про Роланда»?

Яке значення має цей твір для історії, для літератури?

4. Оцінки за урок

УІ. Домашнє завдання

Підручник, с. 172-174

Аналіз «Пісні про Роланда»