ОПИС ДОСВІДУ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОЇ ТЕМИ

ОПИС ДОСВІДУ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОЇ ТЕМИ: «Формування ключових компетентностей учнів на  уроках літератури шляхом використання інноваційних технологій»

 

 

                                                                        «Педагогічна ідея – це повітря, у   

                                               якому розправляє крила педагогічна творчість».

                                                                                                   В.Сухомлинський

 

                   Серед важливих  педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально – виховного процесу, в центрі яких  -  особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами  та її всебічний розвиток.  Тому, перед школою стоїть завдання  впровадження нових технологій в освітній процес. Воно підпорядковує у своїй сутності розгляд низки філософських, наукових, практичних та естетичних  площин освіти, проекція вирішення яких убачається в реалізації навчальних дисциплін на сучасному рівні.

 

          Важко визначити номінативним якийсь із освітніх ракурсів, бо лише в комплексі вони реалізують мету, передбачену самим часом, дійсністю, що склалася у світі в цілому та країні зокрема.

        Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України ( від 23 листопада 2011 № 1392)  передбачає реформування освіти в Україні  з урахуванням   можливостей навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.

Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж — 12 років тому. Держстандарти і навчальні програми мають відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст. Адже в освіті, головне - зміст  викладання. Можна ставити різні бали, поєднувати, роз’єднувати предмети, але якість освіти визначається новими стандартами. І я переконана, що вони не повинні бути чимось застиглим, навпаки — це жива матерія, яка кожні 15—20 років має змінюватись. Оскільки нагромаджуються нові знання, нові психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають іншими.

  Перейнявшись   важливістю цієї проблеми і прагнучи йти “в ногу з часом”, я як учитель   шукала відповідь на питання «Що і як я маю робити? З чого почати і як продовжувати? Яким має бути кінцевий результат?».

Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

 

Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути, що традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами наук; пам’ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами, датами. Але знання не завжди віддзеркалюються в діях. Наукою доведено, що для життєвого успіху необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої ситуації. «Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями». Таким чином, необхідність змістити акценти в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів.

            Процес навчання  - це напружена розумова робота, яка передбачає участь учнів у цьому процесі. На вчителя покладається велика відповідальність за розвиток особистості в процесі навчання.

               Видатний зарубіжний педагог К.Роджерс  зазначив: «Не так важливо вчити дітей, потрібно створити ситуацію, в якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням ».   

              Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують, нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Застосування інноваційних технологій передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє  формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

         Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.  Можна швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть  це ще швидше. За умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти  суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

          Саме цьому, я працюю над проблемою: «Формування ключових  компетентностей учнів на уроках літератури шляхом використання інноваційних технологій».  Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Відповідно обраній проблемі мною були визначені такі завдання:

  • Впровадження інноваційних технологій з метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках російської мови та літератури.
  • Розвиток ключових компетентностей через інтерактивні методи навчання.
  • Спонукання учнів до активного навчання.
  • Розвиток творчості учнів.
  • Виховування любові до предмету.

           З-поміж усіх навчальних предметів література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає дітям пізнати великий і складний світ, осмислювати людські стосунки й знаходити шлях до «царства» краси та істини, вибудовувати храм духовності.

          Урок літератури – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові. Пізнавальні, творчі здібності, формує особистість. Тому учителеві варто вибрати правильний шлях для структурної побудови уроку, що  базується на алгоритмі:

 

 

 

 Від зацікавлення – через здивування – до захоплення і пізнання.

 «Від образного світу уроку – до образного власного «Я» - саме так можа визначити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Такий підхід потребує вводити інноваційні технології, які психологічно спонукали б до активної діяльності.

 

І. Інноваційні технології – ефективні засоби формування ключових компетентностей.

         Сучасний учитель має володіти такими професійно-педагогічними і фаховими вміннями, які були б спрямовані не тільки на передачу знань, а й сприяли б формуванню особистості учня як людини нового типу з гнучким нестандартним мисленням, зі стійкою внутрішньою мотивацією, з умінням самореалізації.

         Саме інноваційні технології забезпечують творчу діяльність учнів.

 

 

 

       Сучасні інноваційні педтехнології – активні форми діяльності учнів, які залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

       Інтеграція України в Європейський простір невід’ємно  пов’язана з якістю національної системи освіти, її конкурентоспроможністю. Україна приєдналась до Болонського процесу. Розпочався новий динамічний етап модернізації галузі освіти. Одним із основних чинників підвищення якості знань є впровадження в практику навчання інноваційних технологій, оновлення всього навчально-виховного процесу згідно із сучасними досягненнями науки і техніки.

       Запорука соціалізації та конкурентоспроможності учнів – це формування ключових компетентностей.  Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поіфункціональні види життєдіяльності, ефективно розв’язувати  різні навчальні завдання та життєві проблеми.

        Учень – це особистість,  у якої мають бути сформовані  всі ключові компетентності - спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів. Саме така особистість зможе успішно  само- реалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, високий професіонал.

Подпись: Турбота провласне здоров’я  

 

        Сьогодні поняття «компетентність», «компетенція», «компетентнісний підхід» активно використовують у теорії і практиці викладання різних навчальних дисциплін.  

Я поділяю позицію відомого педагога А.В.Хуторського у трактовці та використанні понять «компетенція» та «компетентність» у освітньому процесі: компетенція – сукупність взаємопов’язаних  рис особистості учня  (знань, умінь, навичок, способів діяльності), а компетентність – володіння  певної компетенцією, включаючи і особистісне ставлення  до неї і предмета діяльності.

Вважаю, що справа не тільки в зміні назви: літературна освіта чи компетентнісно спрямована літературна освіта. Мова йде  про принципово нову парадигму сучасного освітнього простору, що справедливо відмовляється від отримання «готових знань». Отже, учень має виступати не в ролі ретранслятора готових знань, він повинен набувати знання  в процесі самостійного пошуку та вирішення навчальних завдань. Учитель відповідно відмовляється від функцій своєрідного передавача готових знань, спонукаючи учнів до самостійного пошуку, створюючи необхідні умови для активності та ініціативності школярів. Звернімо увагу на переваги  такого підходу: відбувається своєрідний обмін знаннями та досвідом між усіма учасниками навчального процесу; знання набуваються у процесі спілкування і обговорення; учень є активним  учасником  навчання, відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним; створюється позитивний психологічний мікроклімат у колективі, що максимально виключає стресові ситуації; школярі вчаться критично мислити, приймати продумані і виважені рішення, брати участь у дискусіях.   

Отже, саме практичною спрямованістю відрізняється компетентнісно спрямована літературна освіта. Вона акцентує увагу на результаті навчання, і підкреслю, що в якості результату розглядається не сума певної розпорошеної інформації, а здатність  школяра використовувати здобуті знання, засвоєну інформацію в комплексі у різноманітних нестандартних умовах, проблемних  ситуаціях.  

На практиці це означає, що в результаті компетентнісно спрямованої літературної освіти учень не просто знає імена та прізвища визначених програмою письменників,  певні літературознавчі поняття, зміст вивчених творів тощо,   а орієнтується на ринку друкованих джерел, може розрізнити твори маскультури і художню літературу, самостійно обирає  та зіставляє різні естетичні явища (художній твір, музичний твір, театральну виставу, кінофільм тощо), висловлює власну оцінку, мотивує її, аргументовано інтерпретує прочитане та побачене. 

Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Це пов’язано з основними завданнями вивчення літератури в школі, коли на уроці літератури мають здійснюватися  так звані мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору корегується та поглиблюється під час  його обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу, що призводить до створення у свідомості школяра свого “власного тексту”, збагаченого особистісним "Я".  Тобто діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та  етико-культурним принципом вивчення літератури в школі.

Отже, уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття  світу.

 

  1. Інтерактивні методи навчання

 

          Інтерактивне навчання – це спеціалізована форма організації пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

          Особливостями інтерактивного навчання є:

  • цілісна взаємодія учасників навчального процесу: учитель-учень, коли встановлюються суб’єкт-суб’єктні відносини;
  • учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, його координатора;
  • переважає демократичний стиль спілкування;
  • розвивається, підтримується ініціатива учнів, пізнавальна діяльність будується на інтеракціях;
  • створюються умови для самонавчання, саморозвитку, самореалізації.

 

Структура інтерактивного уроку складається з п’яти елементів:

  • мотивація;
  • оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів;
  • надання необхідної інформації;
  • інтерактивна вправа – центральна часина заняття;
  • підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

 

        Використовуючи інтерактивні методи навчання, створюю умови для постійної активної взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Використання інтерактивних вправ на уроках літератури передбачає спільне розв’язання навчальної проблеми на основі аналізу художнього твору. Тож вдаюся до роботи  у парах, у малих і великих творчих групах.

       Продуктивними на уроках вважаю такі завдання:

  • інтерв’ю з автором книги або літературним героєм;
  • нагородити епітетами героїв літературного твору;
  • дати свої назви розділом твору;
  • дібрати епіграфи;
  • літературні диктанти;
  • графічні диктанти (  + чи --);
  • прийом «так» чи «ні»;
  • сформулювати ідею твору у вигляді прислів’я ;
  • виправити помилки «деформованого» тексту літературного твору;
  • придумати іншу кінцівку твору, зберігаючи авторський стиль;
  • анкета літературного героя, письменника;
  • лист до героя, автора;
  • скласти кіносценарій за мотивами літературного твору;
  • написання вітального слова на честь літературного героя.

 На уроках пропоную учням такі інтерактивні вправи:

  • «мікрофон» - кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон;
  • «мозковий штурм» - використовується для вироблення кількох рішень з конкретної проблеми. Мета – зібрати якомога більше ідей;
  • «ти – мені, я – тобі» - учні в парі обмінюються запитаннями на задану тему;
  • «літературний турнір» - учень викликає до себе іншого учня, називаючи по імені, ставить запитання за літературним твором;
  • «асоціативний кущ» -  добір слів – асоціацій до основного поняття;
  • «вільне письмо»  ( «письмо для себе», «есе») – протягом 5 хвилин записати власні думки без зупинки стосовно запропонованої теми;
  • «злови помилку» -  знайти помилки,  допущені у тексті;
  • «інтелектуальна розминка» - налаштування дітей на роботу, використовуючи запитання для розміркування;
  • «порушена послідовність» - перевірка знання учнями художнього тексту – розкласти фрагменти тексту в авторському варіанті;
  • «складання сенкану» - висловлення особистого ставлення до поняття, постаті, образу;
  • «створи тест» -  учні повинні самостійно створити систему тестів, які б охоплювали матеріал усієї теми. Наявність варіантів відповідей обов’язкова.

Для активізації творчої роботи використовую різні типи нестандартних

уроків, а саме: урок-прес-конференція, урок-дуель, урок-екскурсія, урок-подорож, урок-ярмарок, урок-диспут, урок-дослідження, урок-літературна гостина,  урок-бенефіс, урок-панорама, урок-усний журнал, урок-суд, урок-спогад, урок-казка, урок-свято, урок-поетичний турнір, урок-огляд знань, урок-дослідження, урок-розслідування.

           Пропоную також учням виступити в ролі учителя.

 

1.2. Методика розвитку критичного мислення.

            Ефективною методикою формування ключових компетентностей учнів на уроках літератури є  також методика розвитку критичного мислення.

           Критичне мислення – це:

  • уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;
  • уміння піддавати ідея скепсису;
  • поєднання активного й інтерактивного процесів;
  • перевірка окремих ідей на можливість їх  використання;
  • переосмислення та переоцінка понять та інформації;
  • здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її при самостійному рішенні.

           Структура уроку за методикою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

  1. Евокація ( фаза актуалізації, виклику). Учні встановлюють рівень власних досягнень з теми, що є визначальним.  Основні форми роботи – «мозкова атака», робота в парах, робота в групах.
  2. Осмислення ( фаза вивчення нового матеріалу). Учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичними документами. У процесі роботи використовується прийом «поміч», де учні ставлять відповідну позначку: «!» - відома інформація, «+» - нова інформація, «?» - здивувала, зацікавила, « - » - суперечить тому, що знаю.
  3. Рефлексія ( фаза розмірковування). Учні індивідуально або  разом складають список нових для себе відомостей, розповідають одне одному, записують вивчене; складають схеми, таблиці і пояснюють новий матеріал класу.

               На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

  • учні розуміють краще те, що можуть уявити і висловити: «Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу і чую, я частково запам’ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;
  • відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

            Діяльність учнів на цьому етапі забезпечує збільшення їхнього словникового запасу, надає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. Отже, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей і компетентностей саморозвитку, самоосвіти учнів.

           Використовуючи на своїх уроках методику  розвитку критичного мислення, я дозволяю учням вільно розмірковувати і висловлювати свої думки, приймаю різноманітні ідеї, розвиваю в кожного учня впевненість у своїх здібностях, застосовую певну організаційну систему стратегій.

 

Організаційна система стратегій

 

Евокація                                       Осмислення                           Рефлексія

- «мозкова атака»                - система позначок «Поміч»     - аналіз ознак

- читання в парах                - взаємні запитання                    - дискусія в парі

- читання в групах              - таблиці                                      - графічний органі-

                                                                                                     затор

- гранування                        - аргументи на картках             - есе

- кубування                        - критичне читання                     - «збережи останнє

                                                                                                    слово за мною»

- порушена                                                                               - дебати

послідовність

- вільне письмо                                                                        - сенкани

- аналіз ознак                                                                           - кубування

- аналіз понять

 

              Таким чином, методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, надає можливість створити такі умови, за яких усі учні залучаються до активної, творчої  навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

             Отже, методика критичного мислення має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування  ключових компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати в складних сучасних умовах.

 

1.3. Інформаційні комп’ютерні технології.

             Новітні інформаційні технології є невід’ємною частиною професійної конкурентоспроможності учнів. Це сукупність методів і технічних засобів пошуку, обробки, збереження та передачі інформації за допомогою комп’ютерних комунікацій.

            За допомогою комп’ютера на уроках провожу тестування учнів.  Усі завдання висвітлюються на великому екрані. Зручною і цікавою для учнів є перевірка правильності відповідей: замість завдання на екрані з’являються  правильні варіанти відповідей.

           Також пропоную наступні завдання:

  • розшифрувати прізвища письменників, подані у вигляді анаграм ( тнівсесно – Стівенсон,  льдой – Дойль, лишлер – Шиллер, стокт – Скотт);
  • скласти баладу ( учням  пропонуються в довільному порядку рядки з двох балад або билин. За 30 секунд вони повинні з з цих рядків скласти два уривки. Або даю завдання – вставити пропущений рядок. Ці завдання розвивають в учнів почуття поетичного слова  та допомагають перевірити, як учні вивчили напам’ять  дані тексти);
  • підпиши портрет (  учням пропонуються портрети письменників, які вони повинні «підписати».  Це завдання допомагає привчити учнів знати письменників не лише за їхніми творами, а й в «обличчя»);
  • прочитати назви творів ( на екрані подається набір слів, серед яких учні повинні виділити назви вивчених творів);
  • упізнай героя ( за поданою цитатою необхідно упізнати героя);
  • установити відповідність ( між автором і країною, між героєм і твором, між героями і рисами характеру тощо).

          За допомогою комп’ютера учням пропонується створити мультимедійні презентації, відеоролики, здійснити музичне оформлення презентацій.

         Практикується використання учнями Інтернет-ресурсів при підготовці  дослідницьких робіт, рефератів.

        Робота на комп’ютері  стимулює успішне виконання дослідницьких пошуків,  формує певний тип мислення, дає змогу учням  творчо працювати.

      Отже, застосування в навчальному процесі  інформаційних технологій сприяє підвищенню ефективності навчальних занять, об’єктивності контролю знань учнів, прискорює накопичення активного словникового запасу. Але комп’ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги та інші джерела знань.

 

1.4. Метод проектів.

 

         Одним із найприорітетнішим для вчителів літератури  є інноваційний метод проектів, використовуючи який, учитель поєднує декілька сучасних підходів до навчання: особистісно зорієнтований та комунікативно-діяльнісний. Між структурними елементами особистісно зорієнтованого уроку та методу проектів є логічний, умотивований зв'язок.

 

 

     Метод проектів                               Особистісно зорієнтований урок

 

 Постановка проблеми-задачі    -        Етап орієнтації

                                                               Етап покладання мети

                                                               Етап проектування

Самостійна дослідницька

робота учнів                                 -       Етап організації виконання плану

                                                              діяльності

 

Оцінка поетапних результатів

Створення проекту та його         -       Контрольно-оцінювальний етап

захист           

 

                      Оскільки метод проектів належить до технології особистісно зорієнтованого навчання, його мета спрямована на розвиток  у школярів таких рис:

  • особистісних і соціально значущих якостей ( ініціативність, наполегливість, толерантність, здатність працювати в команді, здоровий дух суперництва);
  • дослідницького, пізнавального інтересу;
  • уміння самостійно знаходити інформацію;
  • здатність орієнтуватися в цій інформації;
  • уміння аналізувати, узагальнювати, представляти інформацію у вигляді оформленого результату діяльності;
  • уміння самостійно й критично мислити й висловлювати власну думку, орієнтуватись у різноманітних ситуаціях.

 

          Готуючись до уроку за методом проектів, я пропоную учням наступні типи навчальних проектів:

Дослідницький -  дослідження художнього твору. Він дає змогу активізувати й розвивати розумові та мовленнєві здібності учнів, їхнє мислення, пам'ять, привчає до уважності, спостережливості, відповідальності.

          Працюючи над таким проектом, учні вчаться аналізувати текст, насолоджуватися, милуватися твором;  сперечатися, доводити, ділитися враженням;  цитувати текст на підтвердження сказаного; робити висновки, узагальнення, обов’язково  висловлюючи своє ставлення до героїв, до проблем, порушених у творі, до подій, до вчинків; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, намагаються збагнути цінність його для сучасників;  аналізуючи вчинок героя, пояснити, чому саме так він вчинив. Дослідницький проект  вчить учнів чітко, грамотно й логічно висловлюватись.

Інформаційний -  зорієнтований на збирання інформації. Це проект інтегрованого характеру.

            Учні отримують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей. Вони збирають цікаві факти із життя письменника, які допомагають краще зрозуміти його як особистість, знаходять відомості про різні варіанти твору, складають географічні маршрути перебування письменника на Україні, складають карти подорожей літературних героїв тощо.

Ігровий або пригодницький -  зорієнтований на опрацювання учасниками проекту ролей, зумовлених змістом проекту.

              Так, на уроці учні виступають у ролі письменника, який розповідає про своє життя та відповідає на запитання учнів; у ролі прототипу літературного героя;  у ролі самого героя твору.

Творчий -  передбачає створення та презентацію матеріалу, який розкриває певну тему.

             На уроках учні пропонують презентації життєвого та творчого шляху письменника, журнали мандрівок з улюбленим героєм, збірки різної тематики, фотопроекти, відеоролики, сценарії літературно-музичних композицій.

Практико-орієнтований – спрямований на вироблення конкретної програми дій.

            Учні складають словники власних назв,  чинів та звань літературних героїв, заповіти нащадкам тощо. Даний проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них.

            Оскільки навчальний проект – це організаційна форма роботи, яка спрямована на опанування навчального матеріалу і складає частину предмета, важливим є чітке планування етапів роботи і виконавців, а саме:

  • вибір теми або проблеми;
  • планування проекту;
  • процес дослідження;
  • результати, висновки;
  • презентація результатів роботи;
  • оцінка результатів і процесу.

Тобто проект – це «П’ять П»: Проблема – Проектування – Пошук інформації- Продукт – Презентація.

            Метод проектів активізує всі аспекти особистості учня: його інтелектуальну й емоційну сфери, його індивідуальні особливості, впливає на розвиток цілеспрямованості, комунікабельності, креативності, усвідомлення моральних цінностей.

             Проектна діяльність спонукає самого педагога до самовдосконалення й саморозвитку, підвищує його фаховий рівень, сприяє тому, щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи кожного учня, тим самим розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності.  

             Інтеграція в європейське суспільство вимагає оновлення змісту й системи освіти, яка повинна відповідати сучасним вимогам, готувати учнів до професійної конкурентоспроможної діяльності. Особистість, у якої сформовані ключові компетентності, зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, висококваліфікований  професіонал.

             Саме інноваційні технології дозволяють максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дають можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, учаться спілкуватися, співпрацювати, критично  мислити, відстоювати свою позицію, орієнтуватися в інформаційному просторі. Інноваційна діяльність сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості: розумової активності, кмітливості та винахідливості, прагнення одержувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної діяльності.

             Саме така висококомпетентнісна особистість здатна ефективно адаптуватися і функціонувати в складних сучасних умовах.