Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів

 

Методичні рекомендації щодо особливостей викладання

світової літератури, російської мови та інтегрованого курсу

«Література» у 2013-2014 навчальному році

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресоюwww.mon.gov.ua.

Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства освіти і науки України від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спроту України №17-22, 2012 р.).

 

Особливості викладання світової літератури за новим Державним стандартом

Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних, загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

-​ формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

-​ виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

-​ відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

-​ давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

-​ навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

-​ розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

-​ формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

-​ виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,

-​ відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класіздійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – долучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).

Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).

У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік):резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.

Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.

Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

​ Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

​ Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.

У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника(робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).

Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.

Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня»«Довідка Кота Вченого»,«Авторитетна цитата»«Український мотив»«У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин ємінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи

5

6

7

8

9

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Контрольні роботи

у формі:

​ контрольного класного твору;

​ виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2
 

 

 

2

3
 

 

 

1

 

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1
 

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1

2

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання(ПЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

1

1

Уроки виразного читання (ВЧ)

2

2

2

2

2

2

2

2

2*

2*

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

Класи

10

11

 

10

11

 

10

11

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівні

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ

АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Контрольні роботи

у формі:

-контрольного класного твору;

- виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2
 

 

 

1
 

1

2
 

 

 

1

1

2
 

 

 

1

1

2
 

 

 

1

1

3
 

 

 

1

2

3
 

 

 

1
 

2

3
 

 

 

1
 

2

3
 

 

 

1

2

4
 

 

 

1

3

4
 

 

 

1

3

4
 

 

1

 

3

4
 

 

1

3

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

3

1у+2п

3

2у+1п

3

1у+2п

3

2у+1п

Уроки позакласного читання(ПЧ)

1

1

1

1

2

2

1

1

2

2

2

2

Уроки виразного читання (ВЧ)

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

2*

Перевірка зошитів

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

4

5

​ У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

 

Можливі види контрольних робіт:

​ тест;

​ відповіді на запитання;

​ контрольний літературний диктант;

​ анкета головного героя;

​ комбінована контрольна робота тощо;

​ письмові контрольні твори.

 

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

​ складання оповідання (казки) за прислів’ям;

​ добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

​ введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

​ усний переказ оповідання, епізоду твору;

​ твір-характеристика персонажа;

​ написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

​ написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

​ твір-опис за картиною;

​ складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

​ підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

​ складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

​ написання реферату;

​ ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

​ написання листа авторові улюбленої книжки;

​ інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

зі світової літератури

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

 

2

Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

 

3

Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4

Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

 

5

Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

 

6

Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

 

Достатній

 

7

Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

 

 

8

Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

 

 

9

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

 

Високий

 

10

Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

 

 

11

Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

 

 

12

Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

 

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень

Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

Початковий

1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16 і більше

9-10

2

Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3

Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній

4

Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6

За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7

Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

Високий

 

10

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1

3

 

11

Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2

 

12

Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

 

 

 

 

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При виведенні оцінки за письмову роботу перевагу надавати балам, отриманим за наявність орфографічних та пунктуаційних помилок. Допущення більшої за норму кількості лексичних, граматичних і стилістичних помилок веде до зниження оцінки за мовне оформлення на 1 бал.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури єпоточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу). Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.01.2012 № 16 «Про затвердження програми для зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури» з 2012–2013 навчального року запроваджено ЗНО зі світової літератури.

Програму зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури розроблено з урахуванням чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004 р. № 1/11-6611) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства від 28.10.2010 р. № 1021). Програма надрукована у фахових видання і розміщена на сайтах Міністерства і Українського центру оцінювання якості освіти.

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.

Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя, якщо

​ посібник має гриф « Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

​ від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Інтегрований курс «Література» в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних менш

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси «Література» (національної меншини та світова) вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованих курсів «Література» (національної меншини та світова) у 5 класах здійснюватиметься за навчальними програмами:

​ Література (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Исаева Е.А., Клименко Ж.В., Корниенко О.А., Мельник А.О., Храброва В.Е., Мухин В.А., Данилова И.Н.

У пояснювальних записках до чинних програм зазначено, що кількість годин на вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом всього навчального року та реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу та інтенсифікації навчального процесу.

Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати педагогічні працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 № 1473) (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Особливості викладання російської мови за новим

Державним стандартом

 

Особливим при реалізації освітньої галузі «Мови і літератури» у нових Типових навчальних планах є запровадження з 5-го класу обов’язкового вивчення другої іноземної мови. У той же час, загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для вивчення замість другої іноземної мови російську або іншу мову національних меншин, враховуючи бажання батьків та дітей та зважаючи при цьому на регіональні особливості, наявність педагогічних кадрів, забезпечення навчальною літературою. У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням рідною мовою як друга іноземна не може обиратися для вивчення мова навчання – нею може бути будь-яка інша мова національної меншини.

Рідна мова може вивчатися поглиблено, але за рахунок варіативної складової типових навчальних планів.

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Вивчення російської мови і літератури у 5 класі буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:

​ Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.);

​ Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.);

​ Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. ).

У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).

Порядок вивчення російської мови у 6-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України 
від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. 
У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу. 
У такому ж порядку можуть вивчатися інші мови національних меншин.

У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.

Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:

​ Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;

​ Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ОЦІНЮВАННЯ

навчальних досягнень учнів з мов національних меншин

(основна школа)

Оцінювання результатів навчання мов національних меншин здійснюється на основі компетентісного підходу до шкільного мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо у навчанні другої мови) передусім стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є:

–​ мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

–​ знання про мову з погляду їх застосування в мовленнєвій практиці; мовні, орфографічні та пунктуаційні уміння й навички;

–​ досвід творчої діяльності.

Зазначені загальні підходи модифікуються залежно від типу мовного курсу :

I – для шкіл із навчанням мовою національних меншин;

II-A – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

II-Б – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

 

ОЦІНЮВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

I.​ Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

– тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

 

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей

7–9-й

12 запитань з трьома варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

 

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається т

У варіанті 

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

6-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

7-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

8-й

700-800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин

9-й

800–900 слів

8–9 хвилин

700–800 слів

7–8 хвилин

 

У варіанті ІІ-А

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

300–400 слів

3–4 хвилин

200–300 слів

2–3 хвилин

6-й

400–500 слів

4–5 хвилин

300–400 слів

3–4 хвилин

7-й

500–600 слів

5–6 хвилин

400–500 слів

4–5 хвилин

8-й

600–700 слів

6–7 хвилин

500–600 слів

5–6 хвилин

9-й

700–800 слів

7–8 хвилин

600–700 слів

6–7 хвилин

 

У варіанті ІІ-Б

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

200–250 слів

2–2,5 хвилин

100–150 слів

1–1,5 хвилин

6-й

250–300 слів

2,5–3 хвилин

150–200 слів

1,5–2 хвилин

7-й

300–350 слів

3–3,5 хвилин

200–250 слів

2–2,5 хвилин

8-й

350–400 слів

3,5–4 хвилин

250–300 слів

2,5–3 хвилин

9-й

400–450 слів

4–4,5 хвилин

300–350 слів

3–3,5 хвилин

 

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати той чи інший бал.

II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

– знати й використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

– вміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– невербальні засоби: міміка, жести, погляд, інтонування.

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: 
від розігрування даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

 

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

6–7 реплік

5–6 реплік

4–5 реплік

6-й

7–8 реплік

6–7 реплік

5–6 реплік

7-й

8–10 реплік

7–8 реплік

6–7 реплік

8-й

10–12 реплік

8–9 реплік

7–8 реплік

9-й

12–14 реплік

9–10 реплік

8–9 реплік

 

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень  1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки 
(на кожного з учасників діалогу);

середній рівень  4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу; склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилок на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був щільно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 
3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; представили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам. Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

 

Монологічне мовлення

 

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування та адресата мовлення;

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіантах І та ІІ-А усний переказ та твір перевіряються протягом усіх років навчання.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

 

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

переказ

твір

переказ

твір

переказ

твір

5-й

+

+

6-й

+

+

7-й

+

+

+

+

8-й

+

+

+

+

9-й

+

+

+

+

 

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) П е р е к а з.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного переказу орієнтовно визначається так.

 

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

90–120

60–80

6-й

120–150

80–100

7-й

150–180

100–120

50–60

8-й

180–210

120–140

60–70

9-й

210–240

140–160

70–100

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:

варіант І – 3–5 хвилин,

варіант ІІ-А – 2–4 хвилини,

варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так.

 

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

0,75–1,0

6-й

1,00–1,25

7-й

1,25–1,5

0,5–0,75

0,3–0,5

8-й

1,5–1,75

0,75–1,0

0,5–0,75

9-й

1,75–2,0

1,0–1,25

0,75–1,0

 

Б) Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі та стилі відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так.

 

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

0,75–1,0

6-й

1,00–1,25

7-й

1,25–1,5

0,5–0,75

0,3–0,5

8-й

1,5–1,75

0,75–1,0

0,5–0,75

9-й

1,75–2,0

1,0–1,25

0,75–1,0

 

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється орієнтовно, на основі досвіду учителя, без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У варіанті І оцінюють зміст і форму (мовне оформлення).

У варіанті ІІ-А у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У варіант ІІ-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи 
(варіант II-Б), то помилки у мовному оформленні виправляються, але не враховуються при виведенні підсумкового балу. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх у проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу, а також усного/письмового твору оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів та творів враховуються:

– помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні і синтаксичні) норми;

– помилки, що порушують стилістичну єдність тексту;

– орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерії оцінювання грамотності творчих письмових робіт.

 

Бали

Кількість помилок

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, морфологічних,

синтаксичних, стилістичних

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, морфологічних,

синтаксичних, стилістичних

варіант І

варіант ІІ-А

1

2

3

17–18 і більше

15–16

13–14

 

9–10

19–20 і більше

17–18

15–16

 

10–11

4

5

6

11–12

9–10

7–8

 

7–8

13–14

11–12

9–10

 

8–9

7

8

9

5–6

3–4

1+1(негруба) – 2

 

5–6

7–8

5–6

3–4

 

6–7

10

11

12

1

1(негруба)

3

2

1

1+1(негруба) – 2

1

1(негруба)

4

3

2

 

Результати перевірки в учнівській роботі можуть бути позначені так: 8/6, де спочатку вказано кількість орфографічних та пунктуаційних помилок– 8 (наприклад, 4 орфографічні та 4 пунктуаційних), що відповідає балові 6 (варіант І); далі вказується кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 
1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7, 8, 9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 6) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 7). 
Разом: 6 + 7 = 13.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення (у нашому прикладі це 6). У тому разі, коли число не ділиться на 3 без залишку, беремо менше з двох чисел. Наприклад: поділивши 13 на 2, ставимо бал 6.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 18 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 
1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 8. Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6.

III. Читання

Читання вголос

 

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму й особливостей тих, що слухають (ступінь підготовки, зацікавленість даною темою тощо).

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичному для усного мовлення темпі:

варіанті І – 80–120 слів за хвилину;

варіанті ІІ-А – 70–100 слів за хвилину;

варіанті ІІ-Б – 60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

 

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється:

У варіантах І та ІІ-А – в 5–9 класах;

у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного / двох прочитувань (для І та ІІ-А / 
ІІ-Б варіантів):

– тему прослуханого тексту;

– фактичний зміст;

– причиново-наслідкові зв’язки;

– основну думку висловлювання;

– тип і стиль мовлення висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений учнями на читання – з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

 

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5–6-й

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей

7–9-й

12 запитань з трьома варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

 

Запитання повинні стосуватися фактичного змісту тексту, його основної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті І для контрольної перевірки читання мовчки в усіх класах пропонують тексти, що належать до художнього та інших стилів.

У варіанті ІІ-А для контрольної перевірки читання мовчки пропонуються: в 5–6 класах – тексти, що належать до художнього стилю; в 7–9 класах – тексти, що належать не тільки до художнього, а й до інших стилів.

У варіанті ІІ-Б контрольна перевірка здійснюється у 7–9 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

Клас

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

обсяг текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

художнього стилю

інших стилів

художнього стилю

5-й

360–450 слів

300–360 слів

300–360 слів

6-й

450–540 слів

360–420 слів

360–420 слів

7-й

540–630 слів

420–480 слів

420–480 слів

300–360 слів

360–420 слів

8-й

630–720 слів

480–540 слів

480–540 слів

360–420 слів

420–480 слів

9-й

720–810 слів

540–600 слів

540–600 слів

420–480 слів

480–540 слів

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

 

Класи

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

5-й

100–150

90–180

6-й

110–180

100–200

7-й

120–210

110–220

90–180

8-й

130–240

120–240

100–200

9-й

140–270

130–260

110–220

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті І бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

У цілому оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти додаткову перевірку з тим, щоб одержати відповідний бал.

 

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З МОВИ ТА МОВНИХ УМІНЬ

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті І ті ІІ-А перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

– розпізнавати вивчені мовні явища;

– групувати, класифікувати;

– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння (див. вказані для варіантів І та ІІ-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті І та ІІ-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири – їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти додаткову перевірку з тим, щоб одержати відповідний бал.

 

ОЦІНЮВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ

І ПУНКТУАЦІЙНИХ УМІНЬ УЧНІВ

 

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

У варіант І в 5–6 класах використовується списування, зорово-слуховий або слуховий диктант, в 7–9 класах – зорово-слуховий та слуховий диктанти (у першому семестрі – списування та зорово-слуховий диктант у другому – слуховий диктант).

У варіант ІІ-А в 5–6 класах використовують у першому семестрі контрольне списування, в другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 7–9 класах використовують у першому семестрі зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті І.

 

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

80–90

80–90

80–90

6-й

90–100

90-100

90–100

7-й

90–100

100–110

8-й

100–110

110–120

9-й

120–130

 

У варіанті ІІ-А.

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

55–65

50–60

6-й

65–75

60–70

7-й

70–80

60–70

8-й

80–90

70–80

9-й

90–100

80–90

 

У варіанті ІІ-Б.

 

Клас

Списування

Зорово-слуховий диктант

Слуховий диктант

5-й

50–60

6-й

60–70

7-й

70–80

60–70

8-й

80–90

70–80

9-й

80–90

70–80

 

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

 

Бали

Кількість помилок

варіант І

варіант ІІ-А

варіант ІІ-Б

1

17–18 і більше

19–20 і більше

20–21 і більше

2

15–16

17–18 і більше

18–19

3

13-14

15–16

16–17

4

11–12

13–14

14–15

5

9–10

11–12

12–13

6

7–8

9–10

10–11

7

5–6

7–8

8–9

8

3–4

5–6

6–7

9

1+1(негруба) – 2

3–4

4–5

10

1

1+1(негруба) – 2

2–3

11

1 (негруба)

1

1+1(негруба)

12

1 (негруба)

1(негруба)

 

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення підсумкового (семестрового) балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок – щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально, оцінки накопичуються протягом семестру.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання успіхів учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то підсумкову тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов етнічних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

 

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

Для варіанту І.

 

Параметри

перевірки

Клас, семестр

5-й

6-й

7-й

8-й

9-й

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Знання з мови

та мовні вміння

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

діалог

 

 

1*

 

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

1*

 

1*

усний переказ

1*

1*

1*

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

1*

1*

Читання:

вголос

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

мовчки

1

1

1

1

1

Письмо:

слуховий диктант

 

-

 

1**

 

-

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

зорово-слуховий диктант

-

1**

1

1

списування

1

1

письмовий переказ

1

1

1

1

1

письмовий твір

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

5

12

4

11

5

11

5

11

6

11

 

Для варіанта ІІ-А.

 

Параметри

перевірки

Клас, семестр

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Знання з мови

та мовні вміння

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

діалог

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

усний переказ

1*

1*

1*

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

1*

1*

Читання:

вголос

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

мовчки

1

1

1

1

1

Письмо:

списування

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

зорово-слуховий диктант

1

1

1

1

1

слуховий диктант

1

1

1

письмовий переказ

1

1

письмовий твір

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

3

10

3

10

3

10

3

10

3

10

 

Для варіанта ІІ-Б.

 

Параметри

перевірки

Клас, семестр

5 кл.

6 кл.

7 кл.

8 кл.

9 кл.

I

II

I

II

I

II

I

II

I

II

Мовні вміння

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Аудіювання

1

1

1

1

1

Говоріння:

діалог

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

усний переказ

1*

1*

усний твір

1*

1*

1*

Читання:

вголос

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

 

 

1*

мовчки

1

1

1

Письмо:

списування

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

 

1

 

 

 

зорово-слуховий диктант

1

1

1

слуховий диктант

1

письмовий переказ

1

1

1

Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

 

3

7

3

7

3

9

3

9

3

9

 

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року; для них не виділяються окремі уроки.

** У 5-6 класі у другому семестрі вчитель проводить зорово-слуховий або слуховий диктант (з урахуванням підготовки класу – I варіант)